Шановні поціновувачі любомудрів!
В літературній студії «Вуглик» при бібліотеці Національного гірничого університету у 2007 році одного разу виникла думка написати у віршах якийсь підручник чи посібник. Я запропонував написати його на філософські теми і звернувся на кафедру філософії. Нам підібрали найбільш яскраві вислови філософів. Поети нашої студії кинулися віршувати на задані теми і я теж. Так, поступово, день за днем, і народжувався «Філософський зошит». Керував нами Євген Прудченко, письменник, керівник літературної студії «Вуглик». Поети йшли своїм шляхом, в чомусь погоджуючись з корифеями філософії, а в чомусь сперечаючись. Але нам поки що не вдалося його надрукувати. Тому вміщаю тут свій доробок.
Спочатку наіведена цитата, а потім і вірш, навіяний нею.
Завжди Ваш, Опанас Рудь.
Натисніть на зелену стрілочку, щоби повернутися до переліку тем моєї творчості.
«Космос настільки прекрасний, наскільки це
можливо помислити. Він – небесна жива істота,
негинучий початок і причина облаштування
всього світопорядку»
Піфагор
(580 – 500 рр. до н.е.)
Подивись, як світанком хмарки рожевіють,
Як від сірого кольору плавний іде перехід
До червоного й жовтого. Вітер розвіє
Цю палітру. І новий пленер сотворить.
Подивись, як розквітне під сонцем рослина:
Як із ніжно-зеленого стане листок золотим.
Глянь, рум’янець на щічках малої дитини
Червоніє чи блідне – краса молодих.
Все міняється в цьому чудовому світі:
Жовтий місяць, зірки різнобарвні, як в теплому сні,
Поступаються денній яскравій палітрі.
Всі відтінки якої ти бачиш, чи ні?
Подивись на людей, що круг тебе існують.
Зрозумій, що немає ні повністю добрих, ні злих.
А в душі в тебе інші мотиви панують,
Тільки білими й чорними бачиш усіх.
Схаменись. Позабудь чорну фарбу. І білу.
Душу витончи в плавних нюансах і звивах тіней.
Не забудь: чорно-біла Медея убила
Чоловіку на горе своїх же дітей!
* * *
«Все обмінюється на вогонь, вогонь – на все,
подібно тому, як золото обмінюється
на товар, а товар – на золото»
Геракліт
(540 – 480 pp. до н.е.)
А нас же вчили в інституті,
Що Карл Маркс придумав це.
Тепер ці знання призабуті
Нам Геракліт до душ несе.
Ось тільки про вогонь даремно
Нам нагадав цей древній грек:
Бо гроші – це основа древніх
Й сучасних майновий процес.
* * *
«Багатство і знатність не надають ніякої
гідності… Скільки ж є речей, без яких
можна жити… Без дружби ніяке спілкування
між людьми не має цінності»
Сократ
(470 – 399 рр. до н.е.)
Краса з Любов’ю сперечались –
Хто світ спасе від бід та зла?
Тисячоліття не спинялись,
А правда поруч десь була.
І світ вже знемагав в стражданні,
Та не загинув у вогні,
Бо Доброта своїм бажанням
Його спасала день по дні.
Скінчимо наші суперечки
Одна на світі правда, та,
Що істина вже недалечко:
Світ вже рятує Доброта!
То будьте добрими й надалі,
Плекайте вашу доброту
І не чекайте на медалі –
За вас всі й душу віддадуть!
* * *
«Філософія починається зі здивування»
Арістотель
(384 – 322 рр. до н.е.)
Все від усього залежить,
І все на усе впливає,
Тому нам усім належить
Чіплятись підніжки трамваю,
Який прямує у Вічність,
Нехтуючи закони.
Являє собою всебічність
Туманності Оріона1.
Ставай на підніжку в Гізі2
З зупинками в Чічен-Іца3,
На кожній сторінці в Книзі4,
В Москві5 і в Тибету6 столиці ,
На прикарпатськім плаї7 ,
На цирковім манежі...
Все на усе впливає.
І все від усього залежить.
================================
1. Таємний хід з камери фараона Великої піраміди
в Єгипті дивився на туманність Оріона 10800
років тому у день весняного сонцестояння.
Саме в цій точці неба древні єгиптяни вважали
місцезнаходження душ фараонів.
2. Гіза знаходиться у Єгипті на околиці Каїру.
Там є Сфінкс та піраміди.
3. Релігійний центр у Південній Америці
ще до Колумба.
4. ( ??????, грець.) – Книга.
5. Американський пророк Кейсі, заявив,
що світло піде з не комуністичної Росії.
Досі всі його пророцтва справдилися.
6. Лхаса – центр буддизму
7. Плай (галицький діалект) – те саме,
що яйла в Криму – плоскогір’я
* * *
«Природа не створена, але творча»
Іоанн Скот Еріугена
(810–877 рр.)
Був вибух, і з нічого стало щось.
І так воно іздавна повелось,
Що міниться і тягне в глибочінь
Таємно сила Всесвіту глибин.
І осягнути Всесвіт не встига
Пізнання наше. Тільки-но нога
Ступила Місяця поверхні, як
Знання всихають, як старий будяк.
Нові істоти знайдем на Землі,
Нові сузір’я в космосу імлі,
Та вічно Всесвіт радий буде сам
Поживу надавать людським мізкам.
* * *
«Як людині потрібен Бог,
так і Богу потрібна людина»
Майстер Екхарт
(1260 – 1327 рр.)
До Бога тягнешся, коли тобі недобре,
Коли на серці гніт тяжкий лежить,
Тоді до Неба ти звернешся вмить,
А у добрі – й без Нього ти хоробрий.
А хто тобі добра велику зичить міру,
Як мрієш: «Я усе здобуду сам!»?
А ж сказано: «По вірі вам воздам».
То не втрачай у щасті в Бога віру.
* * *
«Добро – це те чого всі бажають»
Бернар Клервоський
(1090 – 1153 рр.)
ЯК ТРЕБА МОЛИТИСЯ
Коли Господь про рід людський подбав 1,
Ісус, зійшовши в гору, так казав 2:
«Хто привселюдно в храмі лоба б’є,
Той від людей отримав вже своє 3.
Як хочеш мати Божу благодать
В своїй комірці 4 маєш ти прохать:
«Великий Боже, в небі і землі
Єдиний ти, що світ явив в імлі.
Ти батьку наш. І нині і навіки
Єдиний рідний жінці й чоловіку.
Не звідати спокуси просим ми.
Позбав нас від лукавого пітьми.
А хліба дай щоденно. Ти один
Наш пан, Господь. Тобі земний уклін! 5»
==================================
1. «Не думайте, що Я прийшов, щоб мир на
землю принести – Я не мир принести прийшов,
а меча» Мт. 10.34
2. "І, побачивши натовп, Він вийшов на гору.
А як сів, підійшли Його учні до Нього. І,
відкривши уста свої, він навчати їх став,
промовляючи”. Мт. 5.1-2.
3. «…А як молитеся, то не будьте, які ті
лицеміри, що люблять ставати й молитися
по синагогах та на перехрестях, щоб їх
бачили люди. По правді кажу вам:
вони мають уже нагороду свою…» Мт. 5.5
4. А коли ти молишся, «увійди до своєї комірчини,
зачини свої двері, і помолися» Отцеві своєму,
що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне,
віддасть тобі явно. Мт. 5.6
5. Ви ж моліться отак: «Отче наш, що єси на
небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє, нехай
прийде Царство Твоє, нехай буде воля
Твоя, як на небі, так і на землі. Хліба нашого
насущного дай нам сьогодні. І прости нам
борги наші , як і ми прощаємо винуватцям
нашим. І не введи нас у випробування,
але визволи від лукавого. Бо Твоє царство
і сила, і слава навіки. Амінь» Мт. 6.9-13.
* * *
«Вибираючи, я вибираю абсолют. Абсолют –
це я сам у своєму вічному значенні людини;
ніщо інше не є і не може бути абсолютним
предметом вибору. А що ж таке моє „Я”?
Насамперед – це свобода. Вибір – це і
виявлення свободи, і шлях до неї»
Сьорен К’єркегор
(1813 – 1855 рр.)
В одній істоті цілий світ заховано,
В думках одного Всесвіт пролітає.
Одна людина все про Бога знає,
Бо сутність ідеалу в ній приховано.
Погляньте в очі дівчинці маленькій –
Там океани всіх світів вирують,
Там ідеали Всесвіту панують –
Іди на ручки, ти, моє серденько.
Я розповім тобі про світ навколо,
Про всі його чудесні розмаїття,
Про все, що є у нас на цьому світі,
І ти не втратиш це сама ніколи.
Не тільки ти, але і інші люди,
В собі тримають мудрість Абсолюту,
І волею яка лиш має бути,
Бо від свободи – не втечеш нікуди!
* * *
«Вибір зроблено, і людина обрала
себе саму, тобто стала вільною
свідомою особистістю, якій і
відкривається абсолютна відмінність
або пізнання – добра і зла»
Сьорен К’єркегор
(1813 – 1855 рр.)
Господь, створивши навмання людину,
Чекав, щоб скрізь покірною була,
І щоб завжди вночі і кожну днину
Робила тільки божії діла.
Але подоба Божа в нашім тілі
І в наших душах дужча за Закон.
Ми теж бажаєм ВОЛІ, ми хотіли,
Пізнання повний випити ритон.
Тому, відкинувши ідею Раю,
Пішли у світ, на волю, до Землі.
Я існування кращого не знаю,
Яке обрали тут для себе ми.
Бо ми обрали право на свободу,
На дії для пізнання й помилок,
На створення нового для народу...
... Приблизно так, як і робив це Бог.
* * *
«Чи бувають трагічні осли?
Ті, що гинуть під гнітом ноші,
яку не могли ані скинути,
ані тягнути далі? Це філософи»
Фрідріх Ніцше
(1844 – 1900 рр.)
На любомудрів ненароком ви
Погляньте, вкриті зморшками чола?
Ні. Те ж ми бачимо у кожного осла,
Що тягне ношу й не підніме голови.
І звідкіля така упертість в них?
Чому тягар оцей не хочуть скинуть?
Либонь, бояться, що їм встромить стимул
Хазяїн й інших купить замість цих.
* * *
«Задоволення оберігає від простуди.
Чи бувало, щоб простуду схопила жінка,
задоволена своїм нарядом?»
Фрідріх Ніцше
(1844 – 1900 рр.)
Перетворюю ритми життя у осяйні, як ніч, кольори,
Залітаю думками у явищ небачених вирій:
Я гадаю, коли досягнемо такої пори,
Щоб усі задоволені стали і мирні?
Подаруємо пишні наряди жінкам, з ними – різних прикрас,
І дамо чоловіка футбол, щоб із ночі до рання,
Зможуть діти по вулиці довго гуляти. Нараз
Чи тоді не забудемо вічне кохання?
* * *
«То були сходинки, по яким я піднявся,
– прийшлося залишити їх позаду.
А вони чекали, що я присяду на них відпочити...»
Фрідріх Ніцше
(1844 – 1900 рр.)
Я прагнув до далекої вершини,
Я мріяв досягти і бути там,
Я повз, як равлик, з темної долини,
Щоб ближчим стати синім небесам.
І ось я тут, і бачу, наді мною
Твердиня інша височить, як храм,
Здіймається ще вищою горою.
Цю висоту нікому не віддам!
Все, що було, я залишаю вчора,
Мене вже манить інша висота:
Немає краще сходження угору –
Без боротьби моя душа пуста!
* * *
«Чим більше віддаляється від
реальності, тим більше вступає
в свої права свобода, а з нею
неповторність індивідів та
безмежна сфера дивацтва
і глупоти звільненої суб’єктивності»
Арнольд Гелен
(1904 – 1976 рр.)
Я ЛІЗУ У ПЛЯШКУ
Ні, не спиняйте, не спиняйте
Мене у захваті моїм!
У пляшку лізу – світла дайте,
Я дна не бачу – застить дим!
Пустіть, я гнусь, стаю як спиця.
Мене чекає дикий джин,
Який раніше, мов синиця
Туди заліз й сидить один!
Ну, ось я тут! Я оглядаю
Нові небачені краї.
Тут джин і мухи. Тільки раю
Я не досяг. Сиджу в багні.
* * *
«Художники – це найдосконаліші істоти,
які, не користуючись роздумами,
узагальненнями, все пізнають інтуїтивно»
Анрі Бергсон
(1859 – 1941 рр.)
Я – ідеал! Я є взірець народу!
Я можу зміряти проблеми глибину,
Побачу істину я в мить одну,
На вірну людство виведу дорогу!
Мені властива легкість сприйняття
Всього небесного й всього земного.
Я думкою завжди рівняюсь Богу,
Та глибше розумію я життя.
Бо він вважав помилкою діяння,
Які вчинив, створивши род людський –
Його ж творіння. Я – і не такий,
Бо я – ПОЕТ – немає вище звання!
* * *
«Якщо ви хочете торкнутись таємниць
національного буття, то задумайтеся глибше
і серйозніше над єврейським питанням.
Якщо незнищенна, неповторно оригінальна
і таємнича сила єврейства в історії не дає
вам почуття національності, то ви безнадійні»
Микола Бердяєв
(1874 – 1948 рр.)
* * *
УКРАЇНСЬКЕ САМОЇДСТВО 1
Із давніх із давен до нас завіт приплив:
“Тримайтесь купно і своїх жалійте,
І ображати свій народ не смійте,
На ворогів спрямовуйте свій гнів”.
Але на розсуд свій ми чинимо не так.
В житейських справах, в справах офіційних
Є самоїдство наше традиційним,
Як борщ, галушки, сало і гопак.
“Ви маєте дружить, бо буде вам біда!” –
Це гасло оприлюднив автор “Слова...2”.
Та зверхники оцю палку промову
Не зрозуміли. І прийшла орда.
На береги Неви на смерть, не на парад,
Відправив зверхник десятигривневий 3
Сто тисяч вільних, наче полонених,
Щоб на кістках на їхніх виріс град.
Зганяли зверхники на смерть, немов овець,
За триста літ, що пропливли відтоді,
І нищили гурти своїх народів,
Зате напхали власний гаманець.
Ви запитаєте: “Хто зверхники оті?”.
Князі, царі, пани і депутати,
І гетьмани, що з маминої хати
Стрибнули вгору керувать... кати!
А ми підсилюємо свій прадавній гріх,
І злочин самоїдства став все більший:
Вкраїнський КДБ був найлютіший 4
Посеред “братніх” КДБ усіх!
Нам воля нинішня далась взнаки сповна –
Життєвий рівень впав наполовину.
А чисельність народу України?
На три мільйони зменшилась вона. 5
Чи ж довго зможемо самі себе глитать?
Як в поведінці змінимо мотиви?
Мені, нараз, не видно перспективи...
Ти зможеш, мій читачу, щось сказать? 6
=================================
1. Цим терміном я пропоную називати
результат нашого комплексу
“хатаскрайності” та байдужості,
в усі часи, нашого керівництва
до проблем народу. І я не сміюся з цього,
а плачу...
2. “Слово о полку Ігоревім “ написано як
заклик до руських князів купно
обороняти свої землі.
3. На купюрі в 10 гривень зображено гетьмана
Івана Мазепу, який за наказом царя Петра І
відправив близько 70 тисяч українців будувати
Петербург. Більшість з них там і загинула
від важкої праці.
4. Про це свідчить, зокрема, “Архіпелаг Гулаг”
Солженіцина.
5. Населення України складало 51,7 млн. чол.
у 1989 році. Порівняйте з 47,9 млн. у 2002 році
6. Тільки не мовчи. Запам’ятай: буде добре
Україні – буде добре і тобі!
Коли на студії «Вуглик» ми написали багато віршів, як ілюстрацію до висловів знаменитих філософів, то завідувач кафедри філософії привела як рецензента, музичного критика, у якої чоловік вважається професійним поетом. Звати її Наталя Юріївна. Вона строго подивилася на нас і зачитала зауваження. А ми їх не сприйняли. Ось і народився віршик.
Розумна жінка. В золотій оправі
Очима блискала на ницих перед нею.
Ми, очевидно всі були не праві,
Коли тулились до філософів забави.
Бо ми вкладали душу в наше слово,
А нам велась про точність фраз розмова.
Нам любомудрів важко зрозуміти:
Вони про ідеал – нам хочеться любити.
Грудень 2007