Слово до читача
Шановний читачу! Я приймаю участь в діяльності літературної студії "Вуглик" при Національному гірничому університеті. Часто, студійці пишуть експромти на задану керівником тему. Вони бувають 2-х типів: написані за 10-15 хвилин під час засідання студії та написані протягом тижня до наступного засідання. Для розіміння цього, дивіться на завдання експрмту. Наведені тут експромти написані мною pпочинаючи з 2004 року.
З повагою, Опанас Рудь.
Тема: Весна
Завдання: Час на написання – 15 хв.
* * *
Мене зима замучила вкінець –
Брудні сніги ввижаються і вдома
І чути стогін стомлених сердець:
„Коли весна?‛ – питаєш у знайомих.
Та ось промінчик розтопив льоди.
Мої шапки закинуті далеко.
Зніму кашне, скажу: „Я молодий!
Стрункий! Могутній! Гарний, як смерека!‛
* * *
Люблю початок літа. Так, весну!
Люблю погоди примхи і капризи.
Дерева прокидаються від сну
І щепка вже на щепку лізе!
Нас радує літеплий вітерець,
Вже шубам й шапкам можна дати дулі.
А сивий янгол – справжній молодець –
На кухні сипле пір’я у каструлі.
* * *
Відповідь на зауваження, що Опанас зможе написати
вірші навіть про купу гною.
От прямо, Опанас – поет гнойових ям!
І в нього все виходить на папері!
Не знаєте моїх страждань, ви, там!
Бо швидко, наче вірус у холері,
Мене хапає творчості потік,
Несе і крутить, і кидає вгору.
Пливу за ним. Забуду про статті...
Тим уникаю в творчості повторів.
* * *
Тема: Долоні.
Завдання: Не вживати цього слова і слова „пальці‛.
Молитва
Візьми мене, неси, тримай, не відпускай
В моїх бажань і мрій, в мій синьозорий край.
Показуй путь, веди, на шлях прямий постав,
Де вечір пломенить у вогнищі заграв.
В оману не пусти, від страху стережи,
Не дай душі моїй переступить межі.
Боронь від зла мене, у гріх війти не дай,
Від лиха бережи іще мій рідний край.
Вклади в уми людей пошану справ твоїх,
Мене ж, як схочеш ти, введи в солодкий гріх.
Постав серед людей міцний закон добра.
Нехай у рай веде оця скрижаль стара!
Загадка
Це закінчує кінцівку,
Прикрашає кожну дівку,
На кінці – відростків п’ять.
Вміє дулі роздавати,
Вміє міцно обнімати,
Вміє в пику надавать.
Хочеш – гладитиме ніжно,
Хочеш – покладе у ліжко
Та розправить ваш лавсан.
А як дві складеш укупі
Можеш мак товкти у ступі
Й помолитись можеш сам.
* * *
Тема: Душа
Завдання: Час на написання – 15 хв.
Душа душі душевно говорила:
„Що ж, душенько моя, які діла?
До кого в світі простягаєш крила?
За обрій полетіти ти змогла?‛
„Ах, душенько,‛ – у відповідь сказала
Душа й затьмарився її політ. –
„Я крила не взяла, бо і не знала
Для чого крила. Я живу в селі.
У нас все є: корови, свині, гуси,
Садиба і садок дерев на сто.
Ми і без крил живем. Я не боюся
Тут діяти. Чи ще живе так хто?‛
„Прощай же, душенько.‛ – у відповідь сказала
Душа душі. – „Що ж, дій тут і старій.
Я ж полечу, де замки повставали,
Які для інших – просто хмарок рій‛.
* * *
Тема: живо, в темпі
Завдання: Написати за 10 хвилин
Переходи, кімнати, вокзали,
Коридори, кругом суєта.
Вже не часто я людям всміхаюсь,
Переходжу, стаю, нахиляюсь....
Де сховатись, чи є ще міста,
Щоб ніхто цього місця не знало?
* * *
Тема: Російськи вислів:‛Лєзть в бутилку‛
Завдання: За 15 хвилин.
Я лізу у пляшку
Ні, не спиняйте, не спиняйте
Мене у захваті моїм!
У пляшку лізу – світла дайте,
Я дна не бачу – застить дим!
Пустіть, тягнусь, стаю як спиця.
Мене чекає дикий джин,
Який раніше, мов синиця
Туди заліз й сидить один!
Ну ось я тут! Я оглядаю
Нові небачені краї.
Тут джин і мухи. Тільки раю.
Я не досяг. Сиджу в багні.
* * *
Тема: Листопад.
Умови: Написати за 15 хвилин прямо в літературній студії.
Написано за 3 хвилини
Падолист
Сиплеться, падає, з неба спадає
Осінь панує у рідному краї
Жовтим вкриває і луки і сад:
Літечко тепле, вернися назад!
Написано за 7 хвилин.
Меланхолійне
Може осінь набридла
Лягла на рамена?
Чом ти, дівчина мила,
Чом сторонишся мене?
Чом твій погляд блукає
В холодній пітьмі?
Замість теплого раю
В осінь ринулись ми.
Захололо ще зрання,
Сипле золотом клен.
Покриває кохання
Град осінніх знамен.
* * *
Тема: Мазохізм
Завдання: Написати за тиждень
Твій ґандж я слухати охочій
Всі ночі й дні. Всі дні і ночі,
Коли мене ти так клянеш.
Згадаєш маму рідну й татка,
Бабусю, і на штанях латку,
І дідуся не обминеш.
Прокльони я пущу повз вуха,
Але твій голос буду слухать,
Допоки сили достає.
Я насолоджуюсь тобою
З натхненням, щирою любов’ю,
Бо я тоді для тебе є!
* * *
Тема: Набат
Завдання: Написати за 10 хвилин
У скронях стугонить
Набатний передзвін,
Коліна стукотять
Одне об одне зранку,
Стою в трусах
Один на мокрім ґанку,
Пригадую,
Що був я не один.
Яскравим спалахом:
„Здоров, друзяко, був!‛
Провалля повне,
Потім: „Нумо вип’єм, друже!‛
А голова болить
Все дужче й дужче....
Про інше я вже повністю забув!
* * *
Тема: Надгризене яблуко.
Завдання: Написати високим стилем. Час на написання – тиждень.
Як крапля бурштинова пробігала
По боці, що в смарагдах й перлах був.
Так я дивився – і сльоза збігала
І смутком кришталевим вітер гув.
За обрій зубчики твої мене манили
І кликали: „У вирій – полетім!‛
Хотів летіти та немає сили.
Як би були, негайно б полетів.
Твій хвостик перст у небо підіймає.
Шкуринка душу прихистить мою
Під нею лиш я втіху відчуваю,...
Бо я хробак. Я їм тут і живу.
* * *
Тема: Написати вірша в розмір фрази «Пoднял на воздух».
І включити цю фразу до тексту.
Завдання : написати за тиждень
* * *
В мові російській
Дивні дива.
Мова російська –
Диво-слова.
Слово „неділя‛ –
Тиждень у них.
В нас тільки днина
Ліні й утіх.
„Рожа‛ – це квітка,
Та москалі
Пику, що бридка,
Звуть на землі.
Скарб – це багатство.
Знають усі.
В них – це жебрацтво,
Бідність, несИть.
Лук в них і їсти
Можна. Це як?
Можна й стріляти.
Хто як мастак.
Слово „сравні‛ вже
Бавить мене:
Розум і душу
Мучить і жме.
Хочу я знати
Декілька днів
Був він до вітру
Чи не хотів?
* * *
Весело, братцы
Лугом гулять,
НА-конь помчатся,
Книжки читать.
Вам расскажу я
Притчу одну.
Как человек
Взмыл на Луну.
Шел как-то лесом
Парень простой.
Песни горланил,
Хоть не хмельной.
Вдруг через тропку
Наискосок
Тень промелькнула
Через лесок.
Круглое что-то
Сверху висит.
Парень боится,
В оба глядит.
Луч окаянный
Парня сковал.
Поднял на воздух
Внутрь засосал.
Чудище злое
Парня взяло.
Переметнуло
Через село.
Через овраги,
Через кусты
Страшно бедняге,
Что б сделал ты?
Черное небо
В ярких огнях,
Синенький шарик
Где-то в ногах.
Желтенький шарик
В круглых холмах
Ближе и ближе,
Растет на глазах.
Стихло гуденье,
Тихо вокруг,
Чудище парня
Бросило в круг.
Там в глубине
Круглой горы
Парня постигли
Другие миры.
* * *
Тема: Поздоровлення з днем народження
Завдання: Вас просить написати це поздоровлення
людина, якій ви не можете відмовити,
але ювіляр вам дуже неприємний.
Час на написання – 15 хв.
* * *
Небесного бажаю щастя,
Хай обмине біда, напасті!
А Бог захоче дарувати
Негайно янголом вам стати.
* * *
З цим днем святковим поздоровить
Бажаю й щиро зичу вам
Здоров’я, щастя і намовить
Країв чудесних панорам!
Нехай і донька, і синочок
Вам радість дарять день по дні.
Ви народились у сорочці
І дуже приязні мені.
І хай це щастя бачать люди,
Які працюють пліч-о-пліч,
І вся зарплата ваша буде
Сантехніку на могорич!
* * *
Тема: про літературну студію „Вуглик‛
Завдання: Не вживати слів „поезія‛, „рима‛, „геній‛.
Про нас
Зібралися ми, справді, звідусюди.
Наш вік, думки, посади – різне все.
Але чому щотижня, серед буден
Сюди стихія духу нас несе?
Для чого ми слова товчем у ступі,
Шикуєм в строї дивовижних лав?
Чи божевілля нас звело до купи
І покосило, як отой казав?
Чому спадає сірості полуда
У погляді, що власний малюкам?
То знайте, що отут зібрались люди
До крайності здивовані життям.
Однакові у баченні святого,
Хоч дивимося, кожен як зумів,
На світ, любов, мистецтво, і до того,
По різному ми добираєм слів.
Не це єднає душі в нашім колі
І не для цього ми сюди йдемо.
Для спілкування. Це є наша школа
Де ми вчимося й, водночас, вчимо!
* * *
Тема: Програма
Завдання: Час на написання – 15 хв.
* * *
Ти мене написав і закинув у вирву ментальну,
З мене код странслював – з „Ліспа‛ стала бінарною міць.
Я готова, візьми й користуйся надалі,
Ти, погибель й кохання моє, програміст!
* * *
Існуємо, як файли в папках диску,
З’являємось, хворіємо, живем.
А потім невідома програміста
Нас зітре владним помахом-мечем.
То може варто копії робити
На інших дисках і дискетах, і
Постійно програмісточку молити:
„Ну не стирай, пожити дай же ти!‛
* * *
Про цю, про граму варто нагадати,
Чи будемо її ми транслювати?
Чи варто знав на переробку дати?
Ось так завжди бува...
Чи можна істину вловити
За мить до хвилі-паразиту?
Чи варто знати і сидіти?
Змагання тут дарма!
Тема: Ремонт
Завдання: Час на написання – 15 хв.
* * *
Я душу віддаю в ремонт мистецтву.
Її шпалери вицвіли давно,
А свіжість почуттів облізла з часом
Мої мостини дум скриплять не в лад.
Я тіло віддаю в ремонт до спорту.
На гайках м’язів з’їлася різьба,
Консолі ніг, плечей погнулись разом,
А міх легенів кров’ю віддає.
Я серце віддаю в ремонт до людства.
Свідомість глянець втратила за рік
І бра натхнення миготить не в лад.
Відремонтуюсь – дам адресу й вам.
* * *
Давно відомо нам і вам:
Ремонт – не тільки тарарам.
Як глянемо алгебраїчно:
Ремонт дорівнює один
Двом повеням й пожежі дим
Сюди додам математично.
* * *
Тема: Руб’ї Омара Хайяма. Написати за дослівним перекладом:
О, друзья, напоите меня вином
И это янтарное лицо сделайте яхонтовым.
Когда я умру, омойте меня вином,
А из виноградных лоз сделайте мне гроб.
(Перекл. Р.М. Алієв, та М.-Н.О. Османов)
Завдання: Час на написання – 15 хв.
* * *
Я п’ю вино. У мене хмелю шал!
Налийте ще – мені вина не жаль.
Коли помру – мені у домовину
Вкладіть лозу. Вином залліть печаль!
* * *
Я вино бурштинове
в утробу вливаю собі.
Завтра буду я знову
коритись печалі - журбі.
Як помру за годину,
друзяки шановні мої,
З лоз зробіть домовину,
омийте обличчя в вині.
На тім світі у раю
я гурії буду любить,
Та вина вже не взнаю,
не зможу нектару надпить.
То гуляйте сьогодні,
відчуйте, що ви молоді!
Ллю вино, як в безодню,
ні, в душу вливаю собі.
* * *
Тема: спадщина
Завдання: не вживати цього слова і написати сонетом різних форм.
ABAB, ABBA, CCD, EDE
На що я можу сподіватись?
Що я отримаю в кінці?
Чи варто зараз намагатись
Плекати сподівання ці?
Чи можна долю обдурити
І думати, що прийде час
І не забуде доля нас
І щастя ніде буде діти?
Але це щастя з гіркотою,
Воно – з морокою сумною
Яка чекає нас в кінці.
Як зможеш з нею розібратись
Як нуворИші будеш ці,
Бо з боргом зможеш розквитатись.
AАBВ, АBAB, CDC, DCD
Що зможеш ти, друже з минулого взяти:
Знання, оксамити, смарагди, палати?
Чи варто чекати на статок оцей,
Не зводячи з нього роками очей?
Молити, прохати залишити частку,
Як вуж, плазувати, чекати нагоди?
Чи не заганяємо душу у пастку?
З якої не вернешся аж до приходу?
Ні, краще самому творити, робити,
Змагатись, тягтись, досягати, летіти,
Плекати, садить і вирощувать, жити.
І знати, як Бог призове у вівторок,
Що ваші маленькі, слухнянії діти
Примножать оте, піднесуть і прискорять!
* * *
Тема: Старі фотографії
Завдання: написати за тиждень
На довгу пам’ять ти мені давала
Свої портрети в одязі і без.
Тоді мене ти цим зачарувала.
Чому ж сьогодні я один як перст?
Куди поділись наші сподівання
Життя прожити неодмінно вдвох?
Ми одинокі з вечора до рання
І самота тривожить нас обох.
Хто винуватий? Ти чи я? Не знаю.
Либонь, тебе ця думка теж гнітить?
Чи може, наперед я забігаю,
Ти не готова зустріч повторить?
Поглянь на мене. На цупкім папері
Я усміхаюсь приязно тобі.
Й запрошую до легкої вечері:
Розраду дам печалі і журбі.
Давай порвемо ці фотопортрети,
Давай почнемо, наче в перший раз
Любитися, дружити. Геть секрети,
В недобрий час, що роз’єднали нас.
* * *
Тема: ‛Холодильник‛
Умови: не вживати слів ‛Холодильник‛ та ‛Білий‛
* * *
Три площини зійшлися гострим піком.
Він в серце мені цілить, душу рве!
Ось як знущатись може з чоловіка
Завдання несподіване таке!
* * *
Дрижить, вібрує, холодить, гуде,
Відкриється, і знову щільно замкнений,
Моя душа зі сну у яв бреде.
Морозними, але хмільними ранками.
Вона ще вся в солодкому півсні.
Її до серця міцно притискаю....
Трясиь у такт, не заважай мені!
Бо відімкну і вкину до сараю!
* * *
В нім електронів рій,
В нім таїна подій,
В нім поклади й записи кришталю.
Він може бути твій,
Він можен бути мій,
Але його я не за те люблю.
Тверезий чи хмільний,
Великий чи малий.
Всяк може вкласти в нього у пакет.
Але дістати знов,
Як стріти ще любов,
Не кожному вдається отаке!
* * *
‛Начитавшись Кінга‛
Я пам’ятаю берег і пісок солоний,
‛Беретту‛, ноги сколоті в стерні.
Але чому підлога холодить долоні?
Але чому так зимно, холодно мені?
Де я лежу, чому так темно й тісно?
Де одяг мій, є лише саван тут.
Коли мене з комори відіпруть?
Ось чую кроки, що це, ангел грізний?
Ні, це у морг труну несуть!
* * *
Як вчителль вклав мені у голову знання,
Так я у тебе вклала свій прибуток.
Але чому такий шалений смуток
Опанував сьогодні із рання?
До тебе підійшла і двері навстяж – раз!
Ну так і є, передчуття справдилось –
Все, що в крамниці вчора накупилось,
Пропало, знищилось!
Ще й відімкнули газ!
* * *
Долоні прикладу у вечері до тебе,
І душу всю віддам за дар пророчий твій,
Ти ж натякав із зранку – взяти треба
Ще хліба й молока, до них – кефір пісний.
Я не послухав гуркоту твого,
Я знехтував Сибілою плескатою,
Тепер сиджу, голодний, злий, як дог.
Ліворуч ти, загрозою горбатою.
Дарма ти холодиш пустий відсік,
Дарма ти грієш стіну вапняную,
Життя пусте. Візьму хоча би сік,
Що з літа ще не випитий нудьгує.
* * *
Стирчиш в кутку, як символ лібідо,
Мені всякчас на секс ти натякаєш,
Але мене ти цим не залякаєш,
Готовий! Відчиняй своє нутро!
Там я дістану запітнілий жбан,
Фалернського вина, маслинів банку,
Все приготую, щоб одразу зранку
Дістати з тебе сирівцю стакан!
Тема: «Хромоножка» (укр. Кульгавий)
Завдання: Не вживати цього слова.
* * *
Я поволі іду по дорозі.
Світ хитається вгору і вниз.
Я незграба, я пень на морозі,
Я слимак, я ходити не в змозі.
Ви усі щасливіші ніж ми.
Світ сприймає мене, як каліку
Десь в трамваї і місцем дадуть
Боже, чом же я маю довіку
Так ступати. Ганьба чоловіку.
Та нерівно лиш ноги ідуть!
Воля ж міцно тримає дорогу,
Розум чітко крокує мети,
Правда, істина, дасть в допомогу
Дух пізнання, жагу перемоги,
І мету, куди маю іти!
Кульгавий Мікельанджело
Нехай мій світ хиткий зі мною не в ладах,
Нехай я не пройду по рисці на полях,
Нехай сміється всяк, он Мікеле повзе -
Рубатиму граніт, бо дух мій прямо йде!
Я «Пьету» і «Раба» із мармуру дістав,
Над ними усіма – то мій Давид постав,
Хизуєтеся ви поставою дарма -
Нехай хода хитка, зате душа пряма!
(Історична довідка: Мікельанджело Буонаротті
був кульгавим)
* * *
Тема: години, час, годинник
Завдання: написати за 15 хвилин
* * *
Чи є у часі таїна?
Чи є у ньому дивна втома?
Чи тільки істина одна:
Ось на роботі, ось ти дома.
Чи можна час вернуть назад?
Хто хоче зупинити стрілку?
Бо ми в турботах і боях
Не чуємо душі сопілку.
Часу ж немає – тільки мить
В якій живемо і сміємось.
Це є – все інше не болить!
І ми до нього не вернемось!
* * *
–„Мамо, мамо, чом я маю
спать лягати кожен вечір?‛
–„Бо, синочку, я гадаю,
втома давить твої плечі‛.
–„Мамо, мамо, чом ізранку
треба йти мені до школи?‛
–„Бо, синочку, на світанку
мозок твій не знає втоми‛.
–„Мамо, скільки ще чекати
нам до літа та до моря?‛
–„Глянь, годинник хоче спати,
спи і ти, моє ти горе.‛
* * *
Тема: Щоденник з чорною палітуркою та довгим шнурком-закладкою.
Завдання: Час на написання – 1 тиждень.
Я знаю що було,
І знаю я, що буде.
По днях усі твої надії бачу,
Коли смієшся й дні, коли ти плачеш.
Ти дієш, як всі люди.
Нічого не пройшло!
Кладу язик на лист,
Події де важливі.
Тобі про них надалі нагадаю,
Разом з тобою я сміюсь й страждаю.
Думкам твоїм пожива –
Це є завжди мій хист!
* * *
Тема: Пучок
Умови: Не вживати цього слова.
Написати за 15 хвилин прямо в літературній студії.
Збрирайтеся докупи рими в лави,
Єднайте зміст у знайдених словах,
Які, можливо, не приносять слави
Яка б гриміла в прийдешніх віках.
Та ваша єдність дасть мені розраду,
Втамує спрагу творчості в душі,
Яка втомилась. Хто б їй дав пораду?
І вже втекти від дійсності спішить.
Давайте ж дружно ми розколихаєм
Емоцій заіржавлений тягар.
Єднаймо душі. «Вуглик» стане раєм
В якому рівні і поет і цар.
* * *
Нас обв’язали гнучкою лозою,
Нас підрівняли на один аршин
Були ми різні, зараз – як одни.
Ми є, – і називаємось мітлою.
2007
Тема: Електрони
Умови: Не вживати цього слова.
Написати за 15 хвилин прямо в літературній студії.
Летіли поруч, сильним полем гнані.
Нас спрямували точно у мішень
І з неї, мов із пачки вермішель,
Ми розлетілись, мов вода з ковбані,
В яку хтось кинув невеликий камінь.
2007
* * *
Тема: Ну почему вчера вы не пришли?
Умови: За тиждень написати вірш з цими словами
ЖЕСТОКИЙ РОМАНС
Ну почему вчера вы не пришли?
Я так ждала, что приоткрыла дверцу.
Еще стучит, не умолкая сердце
В моей не остывающей груди.
О, если б знать, что будет впереди
Я б не ждала жестокого обмана.
На сердце вами сделанная рана,
В душе моей осенние дожди!
Быть может слишком дерзкою сочли,
Когда свою любовь вам отдавала?
Теперь я знаю, мною вы играли…
Ну почему вчера вы не пришли?!!!
2007
* * *
Тема : Начинка.
Завдання: не вживати цього слова
і написати за 10 хв.
Я – сутність пирога.
Я – молодість старих.
Я – вірний путь до суті сірих буден.
Вареників вага,
Дитинство молодих.
Пізнаєш, але шлях до мене труден!
Збирайся – не лежи!
Прямуй до суті ти,
Як хочеш тайну Всесвіту пізнати!
І прагни до межі,
До вірної мети,
Знання для тебе буде батько й мати.
Осінь 2008.
* * *
Тема: Гоголь, око, натиск, метатися.
Завдання: написати вірші до 200-річчя
з дня народження Гоголя
за 10 хв.
ГОГОЛЬ – ВЕЛИКИЙ МІСТИК
А над Дніпром одна зоря
На небі сяє Божим оком
І місяць хвилі осія,
Які несе стрімким потоком.
Як подививсь старий козак –
На небі диво проявилось:
Карпати видно – явний знак,
Нечистеє йому явилось!
В човні сидить і серце мре
В середині Дніпра і ночі…
З могили відьма повстає –
Ось-ось вона на тебе скочить.
І понесеш ти по полях
Її неначе кінь буланий…
Та Гоголь – це не тільки страх, –
Кудесник слова, Богом званий!
1 квітня 2009 року
Тема: "чисельні", термін написання - 10 хв.
Багато нас, а ти один
Сидиш і чеше лоб
І душу марно бередиш,
Як вирішить нас щоб.
Хай після цього у душі
Співають солов'ї,
Хоч ми не дуже хороші -
Пробеми всеж твої.
26 січня 2011
Тема: "Йому", термін написання - 15 хв.
Заповіти першого християнина
Все віддам і нічого собі не залишу,
Хай моє стане нашим, загальним для всіх,
А у домі своїм зберігіатиму тільки я тишу,
Що відлунням подяки лунає у вухах моїх.
Заберіть і її, може сонце, що сходить щоденно,
Вам освітить невимовні сни почуттів
І тоді в круговерті тубот, справ буденних
Зрозуміцєте шлях до спокути життєвих гріхів!
2 лютого 2011
Тема: Кашель.
Зітхання, стогін, муки, біль -
Цього у мене півведерця.
Мокрота давить, в горлі джміль,
Який скребе і давить серце.
Не хочу сили, ні весни,
Яка вогонь вселяє в стегна.
Бажаю лиш у теплім сні
Забутись, дихаючи легко.
(написано за 10 хв)
19.11.2014
Тема: "Чим важливіше і серйозніше предмет, тим веселіше потрібно мікувати про нього"
Генріх Гейне
Ейнштейн і з ним Черчіль - два коміка знаних,
Про цих індивідів не можу змовчать.
Шкарпетки не носить, кричить в ресторані,
А цей королеві ціну признача.
Не треба сприймати ці факти курйозні,
Як символ можливих помилок, біди.
Великий учений, політик серйозний
До жартів готові і скрізь, і завжди.
Та скільки фізичних та інших процесів
Ці двоє розкрили для нас, для людей.
Бо жарти - це не перешкода прогресу,
Але запорука найкращих ідей!
(написано за 30 хвилин)
25 листопада 2014
Тема: Розірвати.
В безмежному полі розкришений камінь
Під сонцем гарячим розбитий лежить.
Отак Україну розтягують, ранять
Багатих і знатних бажання і хіть.
І в душу народну впозає зневіра
У мудрісь негідників-керівників.
Ім'я цих бузувірі і нелюдів-звірів
Хай буде прокляте у віки-віків!
(написано за 10 хвилин)
26.11.14
Тема: "Частіше за се вихід є там , де був вхід"
Станісла Єжи Лец
Коли проблеми осіблають,
Не знаєш, як уникнуть бід.
Коли тебе, хто схоче, мають
Знай - вихід там завжди, де вхід!
Коли жереш усе й товстієш,
По сторазів на дні обід,
Щоб не пожати, що пісієш
Знай - вихід там завжди, де вхід!
Коли заперся в Україну
Не знаєш, як вернутись від.
Запам'ятай одне-єдине
Що вихід там завжди, де вхід!
(написано за 7 хв)
10 грудня 2014
Тема: Бункер
Завдання: написати за 10 хвилин
У КРИЇВЦІ
З коханою разом, яка вже вагітна
У бункері, в лісі, сидино удвох.
О, матнко Божа, о, зоре досвітня
Залишщився в їжу нам тільки горох.
Та битися за волю ми будемо й двоє
Хоч кляті "Совєти" шукають нас скрізь.
Ось гавкіт вівчарок і крики: "Все к бою!".
Знайшли. Вжен настав наших днів переріз.
Прощай моя мила, бо нам не судилось
Прожити,як люди, до старості літ.
Остання граната якраз пригодилась.
І зринули душі у вічний політ.
3.02.2016
Тема: Верхній
Завдання: Час на написання – 10 хв.
* * *
Коли верхи вже не в спромозі
Тримати в спокої народ.
Коли низи і голі, й босі,
Бо не годує свій город.
То гнів в народі вибухає
І люди йдуть мінять верхи!
Тоді душевність десь зникє,
А лиш жорстокості страхи!
* * *
"Ти хочеш як?" - вона спитала
Крізь пестозщів нестримних дим.
Йому ж було кохання мало:
"Я зверху!". Згодитлася з ним.